Наступна станція — «Нейропарк»

One Art Oneshot Challenge (Yu)
Система: GAUSS 1.0 на пальцах и хроме
Сеттинг: Киев разлива 2047 года
Стиль: Абсурдно-сумбурная история в одном плацкарте и вокруг него

Семен Семенович Перехвацько ліниво позіхнув та втягнув рештки майже дошмаленої цигарки.
«Кляті крунгтепські рекомбінати» — тільки й встиг подумати він, розчаровано відправляючи бичка під потяг умілим рухом досвіченого гравця в петанк-4.
Нормальний навар вже третій тиждень осідав в кишенях львовських айтігархів, тому йому, провіднику-акомпанименту другого рівня, тільки й залишалось що перебиватися тайськими скрутликами, із упаковки яких на нього мудро та трохи упорото дивився блаженний Будда.
Вакпот мав відходити за п'ять хвилин, тому Семенович наслюнив пальця та повернувся до перевірки документів. Звичайно ж, як провідник другого рівня, він мав ліцензію на використання сканеру розширеного доступу, але остання така хрєновина зломалась ще півроки тому, а нові примірники із столиці так і не поступили.
Провідник швидко окинув зором військового, який був наступним у черзі: на тому, звісно, не було уніформи, але ледь помітний дисплей доповненої реальності, інтегрований у окуляри Рей-Бен, видавав у ньому тактильний розвід, а на квитку акуратним моноширинником було видруковано «Жмерінка—Ростів».
«Певно їде у справах, ну то й грець із ним».
Із такими точно треба було бути обережними.
Проте солдати часто їхали на схід та північ, тому дедалі більше Перехватько зацікавив останній пасажир, який залишився на платформі. В дупу п'яний, він розмахував квитком до Києва, що він його тільки-но дістав із розкішно-оксамитових (певно ні граму синтетики!) штанів кольору вересневої ночі. Замість валіз чи рюкзака у нього був охайний справжньошкіряний дипломат-данхілл із ініціалами П.Б. («Двадцять одна зарплатня та різдвяна премія надодачу!» — відразу підрахував хазяйновитий провідник. Він дуже любив рахувати).
Ось вже хто точно не виглядав як пасажир плацкартної капсули вакпоту, але квитки були автентичними, а корпацюк світився бажанням сісти до Києва, тому Семен Семенович Перехвацько, будучи обережним та хазяйновитим провідником-акомпаниментом другого рівня, вирішив не задавати дурних питань та побажати П.Б щасливої поїздки до столиці.
Перегін точно мав вийти цікавим.

Персонажи: готовые рисковать задницей, влезать в непонятные авантюры и заводить странные знакомства. Если вам когда-то хотелось отыграть напрочь отбитый хаотично-нейтральный концепт — ваш выход! Неоновый Київ ждёт, а перепічка уже приготовилась к потреблению.
Вы все так или иначе оказались в плацкартной капсуле вакуумного поезда, идущего из Львова в Київ, но все остальные детали остаются на ваш откуп и воображение.

Чего не будет: серьёзных щщей и излишней драмы, сложной тактикульности

Для вдохновения:

• рисунки Death Burger
• Disco Elysium
• Кино — Перемен
• Kerry Eurodyne — Chippin' In
• Ерофеев, Хармс, Хантер С. Томпсон, «iPhuck 10» Пелевина
• сообщества «Киберпанк, который мы заслужили» и «Эстетика ебеней»